Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

движения дела

  • 1 оставление без движения

    n
    law. (дела) Einstellung der Bearbeitung (eines Verfahrens)

    Универсальный русско-немецкий словарь > оставление без движения

  • 2 карточка учёта движения личного дела военнослужащего

    Универсальный русско-английский словарь > карточка учёта движения личного дела военнослужащего

  • 3 процедура оставления дела без движения

    Универсальный русско-английский словарь > процедура оставления дела без движения

  • 4 инстанционный порядок

    ( движения дела) Instanzenordnung

    Русско-немецкий юридический словарь > инстанционный порядок

  • 5 инстанционный порядок

    Универсальный русско-немецкий словарь > инстанционный порядок

  • 6 прекращение

    n
    1) gener. Abbrechen, Abbruch (шахматной партии), Aufhebung, Auflassung, Aussatz, Beendung, Beilegung (спора), Einstellung (работы, платежей, опытов и т. п.), Endigung, Erlöschen (страхования), Halten, Hemmung, Niederschlagung (äåëà), (внезапное) Abbruch, Auflösung, (тк.sg) Einstellung, Stopp
    2) comput. Ende (напр. процесса, программы), Erledigung (напр. процесса, программы), Auslösung
    3) geol. Abschaffung
    4) Av. Abreißen (напр. взлёта)
    5) med. Nachlaß
    6) sports. Abbruch (шахматной партии; боя в боксе)
    7) eng. Absetzen, Abstellen, Einstellen (работы), Tilgung
    8) book. Erlöschen
    10) law. Abbruch (переговоров), Beendigung (правоотношения), Einstellung (процесса), Erlöschen (eines Vertrages), Inhibition, Niederschlagung (напр. дела), Niederschlagung (напр., дела), S. Einstellung (eines Verfahrens), Unterbrechung (íàïð. von Streitigkeiten), Abolition (напр. следствия), Niederschlagung (дела, следствия), Untergang
    11) econ. Auflösung (напр. торговых дел), Einstellung (работы, поставок, платежей, кредитования), Sperrung (выплаты), (внезапное) Abbruch (напр. поставок), Aufgabe (напр. дела), Einstellung (напр. работы, поставок, платежей)
    12) fin. Beenden
    14) artil. Abstellung
    15) psych. Erlöschung, Attitüde Attitüde
    16) IT. Abschließen (напр. процесса, программы), Abschluß (напр. процесса, программы)
    18) busin. Aufhebung (напр. действия контракта), Erlöschen (напр. страхования), Einstellung (поставок, платежей и т.п.)
    19) op.syst. Aufheben, Vollendung
    20) f.trade. Abbruch (поставок), Beendigung, Hebung, Aufhören
    21) shipb. Abriss

    Универсальный русско-немецкий словарь > прекращение

  • 7 передача

    1) General subject: assignation, assignment, broadcast, cession, commitment, committal, communication (мыслей, сведений и т. п.), conveyance (имущества), conveyance (новостей, известий и т.п.), delivery, devolution (власти, обязанностей и т. п.), disposal, drive, driving, feeding (мяча), gear, gear unit, handover (полномочий, дел, собственности и др.), imparting, package, program, programme, referral (дела и т. п.), rendering, reproduction, speed (в сложных словах), submission, transference, transference (права на товарный знак), transfering, transfusion (чувств), transmit, disposition, transfer, parcel (в тюрьме, в больнице)
    2) Aviation: detaching, devolving
    6) Military: broadcast brigade, delegation (прав, обязанностей, полномочий), gear, handoff, retransfer, take-over (обороняемых позиций при смене), transmittal (сообщения), turnover
    7) Engineering: block transfer, block-by-block transfer, broadcast (вещательная), broadcasting (вещание), communication (данных), communications, dispatch, dissemination (напр. сигналов), exchange, gear (механизм передачи движения), gear fast/run slow, gear speed, gearing (механизм передачи движения), messaging (сообщений), pass (маркёра), passing (маркёра), propagation (сигнала), relay, relaying (сигнала), rendition (воспроизведение), shafting, ship (пересылка данных), shipping (пересылка данных), transfer (технологии), transition, transmission
    8) Agriculture: carry-over (болезни)
    9) Rare: rendition
    10) Construction: conveyance (звука, тепла), conveying (звука, тепла), transfer (напр, документов)
    13) Law: assignation (права или собственности), conveyance (имущества), delegation, disposal (функции), gift over, relegation, removal, transfer (of part of territory) (части территории), transport (напр прав), utterance, (прав или правового титула) abalienation (Black's Law Dictionary - Civil law. The transfer of an interest in or title to property; alienation.)
    14) Economy: circulation, delegation (полномочий), legal delivery, spin-off, split-off, tradition, transfer (права, имущества)
    16) Automobile industry: gearing, step
    17) Architecture: rendering (образа, стиля и т.п.), rendition (образа, стиля и т.п.)
    18) Mining: disposal (материалов, ценностей)
    19) Diplomatic term: cession (прав, имущества), devolution (обязанностей, функций и т.п.), handover (документа, территории и т.п.), transfer (имущества, права и т.п.), transfer (вооружения, права на что-л. и т.п.)
    20) Cinema: carriage
    21) Forestry: pickup
    22) Metallurgy: convey
    26) Telecommunications: (факсимильная) projection, reconnaissance, synchronization
    27) Electronics: linkage, transmitting, working
    30) Communications: relay (сигнала)
    31) Astronautics: transferring, writing
    33) Banking: negotiation
    34) Mechanic engineering: driving rope
    35) Metrology: transfer (например, размера единицы)
    36) Advertising: broadcast (радио или телевизионная), broadcasting, feed, pick-up (программы), translation
    37) Patents: release (права, имущества)
    40) Network technologies: forwarding
    44) Arms production: transformation
    45) leg.N.P. rotation, traditio, tradition (e.g., of a thing sold), transfer (e.g., of a right, title, or property)
    47) Aviation medicine: conductance (активная)
    48) Makarov: assignment (прав и т.п.), circulation (информации), conductance, delivering, disposition (of) (кому-л.), donation, emission (вид излучения), exchange of messages (передаваемая информация, сообщения), gear (в механике), gear ratio, move (данных), movement (данных), moving, passage, projection (мысли, образа и т.п.), signalling (особ. метод передачи в линию; передаваемая информация, сообщения), traffic of messages (передаваемая информация, сообщения), transfer (данных), transfer (информации, излучения), transfer (напр. изображения), transfer (перенос изделия на агрегатных станках), transferal, transferring (напр. изображения), transmission (в механике), transmission (вид излучения), transmission (информации, излучения), transmission (механизм передачи движения), transmission (напр. информации), transmission line
    49) Bicycle: gear (top gear - высокая (быстрая) передача, low gear - низкая (медленная) передача)
    51) SAP.tech. passed on
    52) SAP.fin. book transfer
    53) oil&gas: loan
    54) Tengiz: linkage (мех.)
    55) Combustion gas turbines: transmission (напр., тепла)
    56) Cement: driving mechanism

    Универсальный русско-английский словарь > передача

  • 8 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 9 курс

    I
    2) ( направление деятельности) indirizzo м., direzione ж., orientamento м.
    8)

    держать в курсе — tenere al corrente, tenere informato [aggiornato]

    II
    ( стоимость) corso м., cambio м., quotazione ж.

    курс акций — corso azionario [delle azioni]

    валютный курс — corso del cambio [dei cambi]

    перевести по курсу — tradurre [convertire] al cambio ufficiale

    * * *
    м.
    1) ( маршрут) corso, rotta f, direzione f (di marcia)

    взять курс на — fare / prendere rotta per

    2) ( направление) corso, tendenza f
    3) ( в вузе) corso, anno (di studi)
    4) ( лечебный) ciclo (di cure)
    5) банк. corso, cambio (di valuta)
    6) мн. курсы ( учебное заведение) corsi

    быть в курсе чего-л. — essere al corrente di qc / a conoscenza di qc

    * * *
    n
    1) gener. corso (наук, лекций; лечения), curricolo (учебный), valuta (биржевой), corso, direzione, lezione (Лекций), rotta
    2) econ. cambio, corsa, quotazione
    3) fin. prezzo, valuta, linea

    Universale dizionario russo-italiano > курс

  • 10 объединяться

    гл.
    Русский возвратный непереходный глагол объединяться обозначает любой вид объединения людей, не конкретизируя ни цели, ни способа объединения. Его английские эквиваленты наоборот содержат в своей семантике указания на то, кто объединяется, с какой целью, каков характер самого объединения.
    1. to combine — объединяться, соединяться, сочетаться: The opposition parties combined to drive the President out of office. — Оппозиционные партии объединились, чтобы добиться отставки президента. Members of the police and the army combined to keep the true details of the case from becoming public. — Полиция и армия действовали воедино, чтобы детали этого дела никогда не стали достоянием гласпости./Полиция и армия объединились, чтобы детали этого дела никогда не стали известными. Oil and water do not combine. — Масло и вода не смешиваются.
    2. to unite — объединяться (с другими людьми, организациями, странами для достижения поставленной цели): Не called on Western countries to unite to save the people of that country from starvation. — Он призвал западные страны объединиться, чтобы спасти народ той страны от голода./Он призвал западные страны к объединению для спасения народа той страны от голода. The forces of all panics should unite to support the extension of the social welfare program instead of fighting each other all the time. — Все партии должны объединить свои силы для расширения программы общественного благосостояния, а не вести борьбу между собой. They were able to unite against the common enemy. — Им удалось объединиться в борьбе против общего врага. Unless we unite we will never be able to defend our rights against the employers. — Мы никогда не сумеем постоять за себя в борьбе с работодателями, если мы не объединимся./Мы никогда не сумеем защитить спои права в борьбе с работодателями, пока не объединимся. In his speech the prime minister stressed the need for parties to unite. — В своей речи премьер-министр подчеркнул, что партиям необходимо обьединиться.
    3. to rally — объединяться, сплачиваться ( в защиту или поддержку кого-либо или чего-либо): Supporters have been quick to rally behind the team. — Болельщики быстро объединились в поддержку своей команды. Parents rallied to the defence of the school. — Родители объединились и nui гупили в защиту школы. Animal rights groups have rallied to the cause of this endangered species. — Разные группы борцов за права животных сплотились для защиты ною вида, находящегося на грани уничтожения. The people rallied in the face of real danger. — Народ сплотился перед липом реальной угрозы.
    4. to merge — объединяться, сливаться (как правило, об органазациях или компаниях, подчеркивается, что в результате появляется новое качество или новый объект): The two banks have announced plans to merge next year. — Оба банка объявили о своем намерении объединиться в будущем году. The Liberal Democratic Party has merged with the Social Democrats. Либеральнодемократическая партия слилась с социал-демократами./ Либеральнодемократическая и социал-демократическая партии слились в одну. II was the place where the two rivers used to merge. — Это было то место, где некогда сливались эти две реки. The hills merged into the dark sky behind them. — Горы сливались с темным небом за ними. For me life and work merge into one another. — Для меня работа и жизнь одно и то же. The new place was embarrassingly alien and she tried to merge into the background. — На этом новом месте она чувствовала себя чужой и в смущении пыталась не выделяться/слиться с окружающими.
    5. to stand together — объединяться, держаться вместе (стоять друг за друга для того, чтобы справиться с трудностями или опасностями): We must all stand together. I don't want anybody saying that they don't want to be involved. — Мы должны держаться вместе, и я не хочу слышать, чтобы кто-либо говорил, что он не хочет быть в этом замешан. Somehow they stood together and got the business going in spite of all that was going on. — Все же они держались вместе и сохранили фирму, несмотря на то, что происходило вокруг. So long as we all stand together we'll win. — Пока мы вместе, мы победим.
    6. to come together — объединяться, объединять усилия ( в работе) (особенно той, которую трудно или невозможно сделать в одиночку): The conference called on everyone to come together to resist the government's plans to reform the education system. — Конференция призвала всех объединить усилия и противостоять планам правительства реформировать существующую систему образования. Some Russian and Japanese firms came together to organize transnational electronics projects. — Несколько русских и японских фирм объединили усилия в создании транснациональных электронных проектов.
    7. to align oneself with — объединяться ( с кем-либо), поддерживать открыто ( кого-либо), поддерживать публично ( кого-либо), примкнуть (к кому-либо, какой-либо партии или стороне), вставать под знамена (партии, страны): Most of the major companies have publicly aligned themselves with the ruling party. — Большая часть ведущих компаний открыто поддержала правящую партию. Church leaders have aligned themselves with the opposition. — Религиозные лидеры примкнули к оппозиции./Религиозные лидеры публично поддержали оппозицию. Many women do not want toalign themselves with the movement. — Многие женщины не хотят поддерживать это движение./Многие женщины остались в стороне от этого движения./Многие женщины не присоединились к этому движению.
    8. to pull together — объединяться, объединять усилия, объединяться в момент опасности, объединяться невзирая на индивидуальные различия и разногласия: They all pulled together and managed to get an excellent result. — Они все сплотились и смогли добиться великолепного результата. Parents, teachers and students should all pull together to tackle the school's drug problem. — Для того чтобы справиться с проблемой наркотиков в школе, родители, учителя и ученики должны объединить свои усилия, невзирая на возможные разногласия.
    9. to stick together — объединяться, держаться вместе, держаться друг за друга, выступать едино: If we stick together we should be all right. — Все будет в порядке, если мы будем держаться вместе/Все будет хорошо, если мы объединимся. If only they'd stuck together maybe they could have sorted out their problems. — Если бы они держались вместе, может быть, они и смогли бы выбраться из своих затруднений./Если бы они выступали едино, они смогли бы уладить свои проблемы./Если бы они выступали заодно, может быть, они смогли бы решить свои проблемы.
    10. to group together — объединяться, образовывать группу (объединять несколько отдельных объектов дли того, чтобы создать что-либо сообща): College and public libraries grouped together to form an inter-library loan scheme. — Публичные библиотеки и библиотеки колледжей объединились и разработали план межбиблиотечного обмена.

    Русско-английский объяснительный словарь > объединяться

  • 11 Значение и употребление модальных глаголов

    * * *
    Модальный глагол können означает возможность осуществить какое-либо действие.
    Эта возможность основывается:
    • на врождённых или приобретённых способностях (например, физического, умственного или иного рода):
    Er kann Ski fahren. (Er hat das schon als Kind gelernt). - Он умеет кататься на лыжах. (Он научился этому ещё в детстве).
    Sie kann gut mit Kindern umgehen. (Sie ist ein Naturtalent). - Она умеет обращаться с детьми. (У неё природный талант).
    Er kann das beurteilen. (Er ist Fachmann auf dem Gebiet). - Он может судить об этом. (Он специалист в этой области).
    Vögel können fliegen. - Птицы могут летать.
    Можно заменить на:
    Er ist fähig / imstande / in der Lage Ski zu fahren. - Он способен / в состоянии кататься на лыжах. - Sie hat eine Eignung / Begabung / Veranlagung zum richtigen Umgang mit Kindern. - У неё есть необходимые качества / способности / задатки для правильного общения с детьми.
    • на объективных условиях:
    Na endlich haben wir Urlaub. Jetzt können wir Ski fahren. - Наконец-то у нас отпуск. Сейчас мы можем покататься на лыжах.
    Voriges Jahr war ein schneereicher Winter. Wir konnten viel Ski fahren. - В прошлом году зима была снежной. Мы могли много кататься на лыжах.
    Ich kann heute Abend zu dir kommen. - Я могу прийти к тебе сегодня вечером.
    Wir können mit dem Zug nach Köln fahren. - Мы можем ехать в Кёльн поездом.
    Можно заменить на:
    Wir haben Gelegenheit / die Möglichkeit / die Chance Ski zu fahren. - У нас есть удобный случай/возможность покататься на лыжах.
    •  на законах природы:
    Morgen kann es regnen. - Завтра может быть дождь.
    Der Vulkan kann jederzeit wieder ausbrechen. - Извержение вулкана может повториться / произойти снова в любое время.
    • на разрешении какого-либо лица или инстанция что-либо сделать (то есть дозволено, разрешено осуществить действие, или оно в коммуникативной ситуации не будет запрещено):
    Der kleine Klaus kann machen, was er will. (Die Eltern sagen nichts.) - Маленький Клаус может делать всё, что он захочет. (Родители ничего не говорят).
    Meinetwegen kann (= darf) er mitfahren. - По мне / Не возражаю, он может ехать с нами.
    Kann ich noch ein Stück Kuchen haben? - Можно взять ещё один кусок пирога?
    Kann ich gehen? - Das kannst du tun.
    Могу я уйти? - Да ты можешь это сделать.
    Ihr könnt mit meinem Auto fahren. - Вы можете ехать на моей машине.
    В значении „разрешение“ вместо können употребляется dürfen (см. ниже) в том случае, если это разрешение имеет смысл „сметь, иметь право“. Так дети могут спросить свою мать: Können / dürfen wir spielen? Können указывает на имеющиеся объективные условия (мать не запретит), а dürfen – на разрешение поиграть.
    •  на причинно-следственной связи:
    Wenn es morgen schneit, können wir den geplanten Ausflug nicht unternehmen. - Если завтра пойдёт снег, мы не сможем совершить запланированную прогулку.
    Глагол können выражает (неуверенное) предположение (степень уверенности около 50%):
    Sie kann noch in der Schule sein. - Она еще, может быть, в школе.
    * * *
    Dürfen  выражает:
    • разрешение:
    Darf ich dein Telefon benutzen? - Можно воспользоваться твоим телефоном?
    Sie dürfen mein Fahrrad nehmen. - Вы можете взять мой велосипед.
    In diesem Raum darf geraucht werden. - В этом помещении можно курить.
    Sie darf die Akten einsehen. - Ей можно / разрешено ознакомиться с материалами дела / документами.
    Можно заменить на:
    Es ist erlaubt / gestattet / zulässig in diesem Raum zu rauchen. - Разрешено / позволено / допустимо курить в этом помещении.
    Sie hat das Recht / die Berechtigung / die Befugnis / die Genehmigung / die Erlaubnis / das Privileg die Akten einzusehen. - Она имеет право / право, полномочие / право, полномочие / разрешение / привилегию ознакомиться с материалами дела / документами.
    • право в силу закона, а также научных, религиозных, моральных и других принципов, на совершение какого-либо поступка:
    Ich habe die Aufgabe erfüllt. - Я задание выполнил.
    Jetzt darf ich nach Hause gehen. - Теперь я могу идти домой.
    • запрет:
    Hier darf man nicht rauchen. - Здесь запрещено курить.
    Auf Autobahnen darf man nicht mit dem Fahrrad fahren. - На аутобане запрещено ездить на велосипеде.
    • просьбу, требование, желание:
    Du darfst mir nicht mehr böse sein! (= Sei mir nicht mehr böse!) - Не злись на меня больше!
    Du darfst nicht weinen! (= Weine nicht!) - Не надо плакать!
    • совет (чаще с отрицанием):
    Du darfst nicht alles so ernst nehmen! - Не надо принимать всё так серьёзно!
    • вежливость при изложении просьбы, желания или вопроса:
    Darf ich Sie kurz stören? - Разрешите вас несколько побеспокоить?
    Dürfte ich Ihr Gespräch kurz unterbrechen? - Позвольте на несколько минут прервать ваш разговор?
    • совет, рекомендацию по правильному обращению с предметом (в этом случае dürfen употребляется в предложениях с неодушевлённым подлежащим, инфинитивом непереходного глагола или пассива и наречием nur или отрицанием):
    Die Suppe darf nur zehn Minuten kochen. - Суп должен вариться только десять минут.
    Butter darf nicht in der Sonne liegen. - Масло не должно лежать на солнце.
    Der Tisch darf nicht umgestellt werden. - Этот стол нельзя переставлять на другое место.
    Dürfen выражает предположение с большой долей уверенности (около 80%) только в конъюнктиве II):
    Sie dürfte jetzt schon in Bonn sein. - Она теперь, должно быть, уже в Бонне.
    Es dürfte einen Regen geben. - Вероятно будет дождь.
    * * *
    Müssen выражает:
    • объективную необходимость, вызванную обстоятельствами, внешними условиями, сложившейся ситуацией:
    Die Autofahrer müssen die Straße umfahren. Sie ist blockiert. - Водители должны / вынуждены объезжать эту улицу. Она перекрыта.
    Ich muss jetzt nach Hause. Es ist schon spät. - Я должен сейчас идти домой. Уже поздно.
    Можно заменить на:
    Es ist notwendig / erforderlich / geboten / unerlässlich / unumgänglich, diese Straße zu umfahren. - Необходимо / нужно / необходимо / необходимо / нужно обязательно объезжать эту улицу.
    Es bleibt nichts anderes übrig, als diese Straße zu umfahren. - Ничего другого не остаётся, как объезжать эту улицу.
    Die Autofahrer sind gezwungen diese Straße zu umfahren. - Водители вынуждены объезжать эту улицу.
    • необходимость в силу осознанного морального долга, осознанной моральной обязанности, внутреннего убеждения:
    Er muss kommen. Er hat es versprochen. - Он должен прийти. Он это обещал.
    Ich muss dem Verletzten helfen. (Ich kann nicht anders.) - Я должен помочь пострадавшему / получившему травму / раненому. (Я не могу поступить иначе.)
    Можно заменить на:
    Ich fühle mich moralisch verpflichtet dem Verletzten zu helfen. - Я чувствую себя морально обязанным помочь пострадавшему.
    • необходимость в силу закона:
    Laut Gesetz muss ich mein Auto anmelden. - По закону я должен поставить на учёт свой автомобиль.
    Radfahrer müssen einzeln hintereinander fahren. - Велосипедисты должны двигаться друг за другом по одному.
    Fußgänger müssen die Gehwege benutzen. - Пешеходы должны пользоваться пешеходными дорожками.
    • необходимость в силу традиций и обычаев, профессиональных (служебных) обязанностей, должности и положения:
    Der Gastgeber muss seine Gäste begrüßen. - Хозяин должен приветствовать гостей.
    Der Ingenieur muss die Geräte wöchentlich überprüfen. - Инженер должен еженедельно проверять эти приборы.
    Der Vater muss seine Familie ernähren. - Отец должен кормить семью.
    • невозможность поступить иначе:
    Als sie ihn sah, musste ich einfach lachen. - Когда она его увидела, она просто не могла не засмеяться.
    Plötzlich musste er niesen. - Вдруг он (невольно) чихнул.
    • рекомендацию, совет, которую(ый) обязательно нужно учесть (выполнить) (в этом значении müssen может сопровождаться словом unbedingt безусловно, непременно):
    Sie müssen das Buch unbedingt einmal lesen. - Вам непременно надо когда-нибудь прочитать эту книгу.
    • необходимое условие или необходимую предпосылку для осуществления чего-либо (как правило, в сложноподчинённых предложениях с wenn  и wer):
    Wenn man in Deutschland studieren will, muss man gute deutsche Sprachkenntnisse haben. - Если кто-нибудь хочет учиться в Германии, он должен иметь хорошие знания немецкого языка.
    Wer in Deutschland studieren will, muss gute deutsche Sprachkenntnisse haben. - Кто хочет учиться в Германии, должен иметь хорошие знания немецкого языка.
    • силой природы, непреодолимой силой (форс-мажорными обстоятельствами):
    Die Kraft des Wassers war so stark, dass unser Boot kentern musste. - Сила течения была такая большая, что наша лодка перевернулась.
    Müssen выражает также логический вывод, предположение (основанное на объективных фактах, наблюдениях или размышлениях) с почти стопроцентной вероятностью:
    Er muss sich sehr geärgert haben, sonst hätte er nicht so gehandelt. - Он, должно быть / наверное / скорее всего, очень рассердился, иначе он не вёл бы себя так.
    Sie muss sehr klug sein. - Она, должно быть, очень умная.
    * * *
    Основное значение sollen – обязанность, долг, долженствование в силу чужой воли.
    Sollen выражает:
    • поручения, приказы, указания, просьбу (1-му лицу):
    Ich soll nüchtern zur Untersuchung kommen. Das hat der Arzt gesagt. - Я должен прийти на обследование, ничего не евший. Так предписал врач.
    Ich soll Ihnen Grüße von Herrn Meier bestellen. - Я должен передать вам приветы от господина Майера.
    Ich soll dir den Brief übergeben. - Я должен передать тебе письмо.
    Herr Müller, Sie sollen sofort Ihre Frau anrufen. Ihre Frau hat Sie darum gebeten. - Господин Мюллер, вам надо срочно позвонить жене. Ваша жена просила вас об этом.
    Можно заменить на:
    Ich habe die Aufgabe / den Auftrag / die Anweisung dir den Brief zu übergeben. - Я получил задачу/поручение/указание передать тебе письмо.
    прямая передача поручения и т.д., прямое побуждение (2-му лицу):
    Du sollst das Fenster zumachen! - Закрой окно! - Du sollst einen Moment warten! - Подожди одну минутку!
    (3-му лицу; также императив для 3-го лица):
    Die Schüler sollen diese Übung auf lose Blätter schreiben. Das hat der Lehrer angeordnet. - Ученики должны выполнить упражнение на отдельных листах. Так распорядился учитель.
    (императив для 3-го лица, побуждение, которое нужно передать третьим лицам):
    Die Kinder sollen zum Essen kommen. - Пусть дети идут есть.
    • заповеди, общие обязанности, общественные и религиозные нормы, поучения вести себя разумно:
    Das fünfte Gebot lautet: „Du sollst nicht töten“. - Пятая заповедь гласит: „Не убей“.
    Du sollst deine Nächsten lieben, wie sich selbst. - Возлюби ближнего как самого себя.
    Man soll im Straßenverkehr rücksichtsvoll sein. - Во время дорожного движения следует быть внимательным / тактичным.
    Man soll dem anderen immer helfen. - Следует всегда помогать другому.
    Du sollst zu anderen Menschen höflicher sein. - Тебе надо / следует быть более вежливым по отношению к другим людям.
    Man soll sich vor allem auf sich selbst verlassen, nicht so sehr auf andere. - Нужно / Следует полагаться прежде всего на себя самого, и меньше на других.
    Jeder soll nach seinen Kräften mittun. - Каждый должен участвовать по мере своих сил.
    • побуждения, рекомендации, советы и предложения необязательного характера, присутствует оттенок „было бы лучше / правильнее, если бы кто-либо что-либо (с)делал / не (с)делал “ (в конъюнктиве II):
    Du sollst ihn nicht immer ärgern. - Тебе не следовало бы всё время злить его.
    Sie sollten sich die Ausstellung ansehen. - Вам следовало бы посмотреть выставку. / Вы бы посмотрели эту выставку. / Вам бы посмотреть эту выставку.
    • долженствование, относящееся к неодушевлённому предмету, кто-либо хочет, чтобы что-либо было бы каким-либо:
    Ich möchte eine Krawatte kaufen, sie soll zu meinem grauen Anzug passen. - Мне хотелось бы купить галстук, который подошёл бы к моему серому костюму.
    • договоренность:
    Ich soll ihn um 6.00 Uhr abholen. - Я должен встретить его в 6 часов.
    Можно заменить на:
    Es ist geplant / vorgesehen / beabsichtigt ihn um 6.00 Uhr abzuholen. - Запланировано / предусмотрено встретить его в 6 часов.
    • намерение, план (предложение может иметь вид: неодушевлённое подлежащее + sollen + инфинитив I пассива):
    Dieser Platz soll mit Häusern bebaut werden. - Эта площадка должна быть застроена домами.
    Die Gäste sollen vom Flugplatz abgeholt werden. - Гостей должны встретить в аэропорту.
    Hier soll ein Stadion entstehen. - Здесь должен быть построен стадион.
    Herr Meier soll uns eine Stadtführung machen. - Господин Майер должен провести для нас экскурссию по городу.
    • вызов, вызов с угрозой или угрозу, проклятье:
    Soll er doch selbst versuchen, so ein Buch zu schreiben! - Пусть он сам попытается написать такую книгу!
    Er soll nur kommen! - Пусть только придёт!
    Der Teufel soll ihn holen! - Чёрт бы его побрал!
    • твёрдую решимость, твёрдое обещание:
    Du sollst es bekommen. - Ты получишь это.
    Es soll nicht wieder vorkommen. - Этого больше не повторится.
    • (как правило в 1-м лице) предложение сделать что-либо, формируемое в виде вопроса (soll ich/sollen wir):
    Was soll ich Ihnen vorlesen? - Что мне вам (надо) прочесть?
    Soll ich den Text lesen? - Мне читать текст?
    Soll ich das Fеnster öffnen? - Мне открыть окно?
    • досаду, неудовольствие в риторических вопросах:
    Wie oft soll ich dir das noch sagen? - Сколько раз тебе это ещё говорить / повторять?
    Soll ich’s denn alleine machen? - Мне что одному это делать?
    • нерешительность, неуверенность в вопросах, которые говорящий или кто-либо задаёт самому себе:
    Wem soll ich nun glauben? - Кому же мне теперь верить?
    Er wusste nicht, wie er sich verhalten sollte. - Он не знал, как ему себя вести.
    Was soll bloß werden? - Что же будет?
    Wie soll das enden? - Чем это кончится?
    Was soll ich nur tun? - А что мне делать?
    Woher soll ich das wissen? - Откуда мне это знать?
    • сомнения, неуверенность в вопросах, которые говорящий задаёт самому себе. Такие вопросы не содержат вопросительного слова, sollen часто употребляется в конъюнктиве II ( sollte):
    Sollte ich das wirklich übersehen haben? - Неужели я этого действительно не заметил?
    Sollte das der Grund sein? - Неужели это причина?
    Das soll(te) ich gesagt haben? - Неужели я это сказал?
    • цель, предназначение какого-либо предмета:
    Diese Mitteilung soll die Öffentlichkeit irreführen? - Это сообщение имеет целью / должно дезинформировать общественность.
    Das Gerät soll uns dabei helfen. - Прибор должен нам в этом помочь.
    • гипотетический характер действия в придаточных условных предложениях, sollen  употребляется в конъюнктиве II ( sollte):
    Solltest du einmal nach Deutschland kommen, bist du uns jederzeit willkommen. - Если приедешь в Германию, мы всегда будем рады тебя видеть.
    Wenn ich es vergessen sollte, (dann/so) erinnern Sie mich bitte daran. - Если я это забуду, (тогда/то) напомните мне об этом.
    • побуждение или приказ в косвенной речи:
    Der Trainer sagte zu den Sportlern: „Stellt euch gerade hin und streckt die Arme nach vorn.“ - Тренер сказал спортсменам: „Станьте прямо и вытяните ручи вперёд“.
    Der Trainer sagte zu den Sportlern, sie sollten sich gerade hinstellen und die Arme nach vorn strecken. - Тренер сказал спортсменам, чтобы они стали прямо и вытянили ручи вперёд.
    Sollen выражет также, что говорящий представляет / подаёт действие, как мнение, высказывание или утверждение другого лица. Не являющегося грамматическим субъектом (подлежащим). На русский язык sollen в таком случае может переводиться конструкциями со словами „говорят / утверждают / сообщают / рассказывают, что …“, „я слышал, что …“, „по слухам …“, „по имеющимся сведениям / данным“, „как полагают“, „будто бы“, „по преданию“ и т.д.:
    Sie soll sehr schön gewesen sein. - Говорят / Рассказывают, что она была очень красивой.
    So etwas soll es geben. - Говорят, что такое бывает.
    Der Vorschlag soll angenommen worden sein. - По имеющимся сведениям / Сообщается, что предложение было принято.
    1. Модальный глагол sollen употребляется, если указание на обязательность исполнения действия исходит со стороны других лиц (третьего лица), в то время как глагол müssen свидетельствует о внутренней потребности.
    2. Модальный глагол sollen допускает свободу принятия решения, в то время как müssen не даёт такой свободы.
    * * *
    Wollen  выражает:
    • (твёрдое) желание, намерение, план (собственную волю):
    Er will dir die Wahrheit sagen. - Он хочет сказать тебе правду.
    Sie will ihre Eltern besuchen. - Она хочет навестить родителей.
    Можно заменить на:
    Er nimmt sich vor / ist entschlossen / bereit / gewillt / willens dir die Wahrheit zu sagen. - Он намеревается / готов / имеет желание сказать тебе правду.
    Sie beabsichtigt / hat die Absicht / plant / hat den Plan / hat vor ihre Eltern zu besuchen. - Она намеревается / планирует / собирается навестить родителей.
    • неосуществленное желание (в сочетании с aber, doch  и др.):
    Ich wollte sie fragen, aber er hielt mich zurück. - Я хотел ее спросить, но он удержал меня.
    • предназначение / цель (с неодушевлённым подлежащим):
    Dieser Aufsatz will nur einen kurzen Abriss zur Situation geben. - Эта статья ставит своей целью дать лишь краткий обзор ситуации.
    Das Buch will zahlreiche Fragen dazu beantworten helfen. - Задача книги – помочь найти ответы на многочисленные вопросы, связанные с этой темой.
    • необходимость (предложение часто имеет вид: неодушевлённое подлежащее + wollen + партицип II + sein):
    Das will gut überlegt sein. - Это надо хорошенько обдумать.
    Diese Summe will erst verdient sein. - Эту сумму сначала надо заработь.
    • указание на будущее, на то, что будущее будет обязательно выполнено; может употребляться в предложениях, выражающих обещание, уступку, угрозу:
    Wir wollen sehen, wer hier zu bestimmen hat. - Посмотрим, кто здесь распоряжается.
    Er sagte, er wolle ihr schreiben. - Он сказал, что напишет ей.
    Na gut, dann will ich es dir doch zeigen. - Ну ладно, тогда я тебе покажу (это).
    Dem will ich’s aber zeigen. - Я ему покажу (угроза).
    • непосредственно предстоящее, начинающееся действие:
    Es will regnen. - Собирается дождь.
    Das Haus will einfallen. - Дом вот-вот рухнет.
    Draußen liegt einer und will verbluten. - На улице кто-то лежит и вот-вот умрёт от потери крови / истекает кровью.
    • побуждение к совместной реализации действия:
    Wir wollen gehen! - Пойдёмте!
    Wir wollen nun auf sein Wohl trinken! - (Давайте) Выпьем за его здоровье!
    • указание на то, что не выполняется (надлежащим образом) какая-то функция:
    Der Motor will nicht anspringen. - Двигатель не запускается.
    Die Wunde will (und will) nicht heilen. - Рана не заживает.
    • вежливое, но категорическое побуждение (предложение имеет вид: wollen Sie (bitte) + инфинитив I):
    Wollen Sie bitte Platz nehmen! - Садитесь, пожалуйста!
    • категорическое побуждение с лёгкой угрозой (предложение имеет вид: willst du / wollt ihr (wohl) + инфинитив I):
    Willst du wohl endlich still sein! - Да замолкнешь ты наконец!
    Wollt ihr wohl eine Suppe essen! - (Да) Ешьте свой суп!
    Wollen выражает также то, что говорящий представляет / подаёт действие как утверждение лица, выраженного грамматическим субъектом (подлежащим). Говорящий сомневается в правильности этого утверждения. В переводе на русский язык используются выражения: „как утверждает …“, „как говорит …“ „“, „по словам …“, „как уверяет …“, „если верить …“, „будто бы …“ и т.д.:
    Klaus will schneller laufen können als Otto. - Клаус утверждает, что он бегает быстрее чем Отто.
    Er will es nicht getan haben. - Он говорит / утверждает, что он не делал этого.
    Und du willst krank sein? - И ты утверждаешь, что болен.
    * * *
    Mögen выражает:
    • желание / охоту; в этом значении вместо презенса используется конъюнктив II (настоящего времени) ( möchte), благодаря которому глагол приобретает значение смягчённого, некатегорического желания:
    Ich möchte ihn nicht stören. - Я не хотел бы ему мешать.
    Ich möchte das Buch noch einmal lesen. - Я хотел бы прочитать эту книгу ещё раз.
    В прошедшем времени используется wollen:
    Gestern wollte ich ihn in die Disko gehen, heute möchte ich lieber zu Hause bleiben. - Вчера я хотел сходить в дискатеку, сегодня я лучше останусь дома.
    Mögen в презенсе употребляется в этом значение практически всегда с отрицанием (см. 2.7.4, с. 171).
    • вежливую просьбу в косвенной речи (в конъюнктиве I или II):
    Sie bat ihn, er möge / möchte in ihrer Wohnung nicht rauchen. - Она попросила его, чтобы он в её квартире не курил.
    Sage ihm, er möchte / möge bald nach Hause kommen. - Скажи ему, пусть он поскорее приходит домой / чтобы он поскорее приходил домой.
    • вежливую передачу просьбы:
    Sie möchten morgen früh Frau Meier anrufen. - Позвоните завтра утром госпоже Майер.
    Sie möchten bitte morgen wiederkommen. - Приходите, пожалуйста, завтра ещё раз.
    • пожелание в торжественом стиле (в конъюнктиве I):
    Möge sie lange leben! - Пусть она живёт долго! / Долгих ей лет.
    Möge dein Wünsch bald in Erfüllung gehen! - Пусть поскорее исполнится твоё желание!
    • то, что говорящий против реализации действия (выраженного инфинитивом I), что он готов принять его / смириться с ним; глагол употребляется только в презенсе, говорящий никогда не является грамматическим субъектом (подлежащим):
    Er mag das Buch behalten. - Пусть книга остаётся у него.
    Das mag als Beispiel dienen. - Пусть это послужит примером.
    Das mag diesmal noch hingehen, aber das nächste Mal... - На этот раз прощается, но в следующий раз …
    • уступительное значение:
    Die Leute mögen reden, was sie wollen. - Пусть люди говорят, что хотят.
    Das mag er halten, wie er will. - Пусть считает, как хочет.
    Es mag kommen, was (da) will, ich bleibe bei meinem Entschluss. - Будь, что будет / чтобы ни случилось, я остаюсь при своём мнении.
    • усиление уступительного значения, значения неосуществлённости, недействитель-
    ности в придаточных уступительных предложениях:
    So kompliziert dieses Problem auch sein mag, man wird es doch lösen. - Какой бы сложной ни была эта проблема, её всё же решат.
    Mag dieses Problem auch (noch so) kompliziert sein, man wird es doch lösen. - Эта проблема какой бы ни была сложной, её всё же решат.
    Wie (auch) immer man ihn beurteilen mag, ich finde ihn sympatisch. - Как бы о нём всегда не судили, я нахожу его симпатичным.
    Diese Entwicklung lässt sich nicht mehr aufhalten, was man auch (immer) dagegen unternehmen mag. - Это развитие нельзя уже остановить, чтобы против этого не предпринимали.
    Wenn der Film auch Schwächen haben mag, so ist er doch sehenswert. - Если фильм даже и имеет недостатки, он всё равно достойной того, чтобы его посмотреть.
    Кроме того mögen выражает:
    • неуверенное предположение (степень уверенности около 50 %), допущение какой-либо возможности:
    Er mag aber auch Beziehungen zur Unterwelt gehabt haben. - Возможно, однако, что у него также были связи с преступным миром.
    Es mag sein, dass... - Может быть / Возможно, что …
    Das mag wohl sein, aber... - Вполне возможно, но …
    в том числе с числительными:
    Sie mag 50 Jahre alt sein. - Ей, пожалуй, лет 50.
    Es möchte 3 Uhr gewesen sein, als... - Вероятно / Возможно, было 3 часа, когда …
    Es möchte wohl zwanzig Minuten gedauert haben. - Это длилось, вероятно, минут двадцать.
    • недостаточный довод, который не оказывает влияния на главный тезис говорящего; возможность, вероятность:
    Den einen oder den anderen mag ich schon einmal gesehen haben, aber die meisten sind mir unbekannt. - Того или другого, я возможно / вероятно, уже когда-нибудь и видел, но большинство из них мне незнакомо.
    Die meisten mögen sich bei diesem Vortrag gelangweilt haben, mich hat er sehr interessiert. - Большинству, возможно, этот доклад показался скучным, (а) меня он очень заинтересовал.
    • неуверенность, растерянность (в вопросах):
    Was mag das bedeuten? - Что бы это могло значить?
    Wer mag ihm das gesagt haben? - Кто бы ему мог сказать это?
    Was mag das kosten? - Сколько бы это могло стоить?
    * * * * *
    Общее в употреблении всех модальных глаголов:
    1. Если модальные глаголы употребляются самостоятельно, то есть без инфинитива смыслового глагола, то такие предложения воспринимаются как эллипсис, то есть построенные с пропуском члена предложения, легко восстанавливаемого из контекста (от греческого elleipsis выпадение, опускание, в немецком языке die Ellipse эллипcис):
    Er darf nicht ins Kino (gehen). - Ему нельзя (идти) в кино.
    Ich will das nicht (tun). - Я не хочу этого (это делать).
    Er mag keinen Kaffee (trinken). - Он не любит (пить) кофе.
    Ich mag kein Sauerkraut (essen). - Я не люблю (есть) кислую (квашеную) капусту.
    Er kann gut Englisch (sprechen). - Он хорошо знает английский язык / умеет хорошо говорить на английском языке.
    2. Побуждения, рекомендации, советы и предложения передаются, в основном, с помощью конъюнктива II sollte:
    Er empfiehlt ihr dieses Buch zu kaufen. - Он советует ей купить эту книгу.
    Sie sollte dieses Buch kaufen. - Ей следовало бы купить эту книгу.
    3. Советы и предложения, которые обязательно должны выполняться, формулируются с помощью müssen. Вместо более слабой формы конъюнктива II müsste в основном употребляется sollte (часто в связке с eigentlich):
    Es ist erforderlich, dass Sie die Antragsfristen einhalten. - Необходимо, чтобы Вы соблюдали сроки подачи заявлений.
    Sie müssen die Antragsfristen einhalten. - Вы должны соблюдать сроки подачи заявлений.
    Das müssten / sollten Sie eigentlich wissen. - Это вам надо бы / следовало бы (собственно говоря) знать.
    4. Предложения, которые указывают только на возможность осуществления действия, передаются с помощью können или könnte:
    Sie haben jederzeit die Möglichkeit mich anzurufen und um Rat zu fragen. - У вас есть возможность в любое время позвонить мне и спросить у меня совета.
    Sie können mich jederzeit um Rat fragen. - Вы можете в любое время спросить у меня совета.
    Sie könnten mich mal anrufen. - Вы могли бы позвонить мне.
    5. Если модальные глаголы употребляются с инфинитивом, то перед инфинитивом zu не ставится.
    6. От модальных глаголов, употребляемых самостоятельно, в нормативном немецком языке пассив (см. 2.4.1, с. 132) и императив (см. 2.6.1(7), с. 158) не образуются.

    Грамматика немецкого языка по новым правилам орфографии и пунктуации > Значение и употребление модальных глаголов

  • 12 савырнаш

    савырнаш
    -ем
    1. поворачиваться, повернуться, оборачиваться; ворочаясь, изменить положение

    Мелын савырнаш повернуться лицом;

    тупынь савырнаш повернуться спиной;

    писын савырнаш повернуться быстро;

    кеч-куш савырнаш повернуться куда угодно.

    – Колын улыда, родо-влак, – кенета тудо погынышо калык велыш савырныш. К. Васин. – Слышали, земляки, – вдруг он повернулся к собравшимся.

    Демид дек савырнышат, шыматыл ойлаш тӱҥале. Д. Орай. Он повернулся к Демиду и начал успокаивать его.

    2. поворачивать, повернуть; сворачивать, свернуть; изменять (изменить) направление движения

    Лукыш савырнаш свернуть в угол;

    касвелыш савырнаш повернуть на запад.

    Яра тер дене имньылан корныш савырнаш куштылгырак лиеш А. Юзыкайн. С порожними санями лошади легче будет свернуть на дорогу.

    Акпай, куп воктеч эртен, курык тӧва велыш савырныш. К. Васин. Пройдя мимо болота, Акпай повернул в сторону пригорка.

    3. перен. превращаться, превратиться; становиться (стать) кем-чем-л., принять иной вид, перейти в другое состояние

    Ломыжыш савырнаш превратиться в золу;

    рушыш савырнаш обрусеть.

    Кидыштыже товар модеш веле: изи тумо койын орва шӱдырыш савырна. С. Чавайн. Топор в его руках словно играет: дубок на глазах превращается в ось телеги.

    Телын чумыр поянлыкше эркын вӱдыш савырна. Г. Ефруш. Всё богатство зимы постепенно превращается в воду.

    4. перен. выворачиваться, вывернуться (об одежде)

    Урвалте савырна выворачивается подол;

    шокшыжо савырнен рукав вывернулся.

    Смотри также:

    кергалташ
    5. перен. отворачиваться, отвёртываться, отвернуться, повернуться в сторону

    – Шуко еҥ ынде мый дечем савырнен, – нелеш налме семын пелештыш рвезе. В. Иванов. – Многие теперь отвернулись от меня, – как бы обижаясь, сказал парень.

    6. перен. объезжать, объездить; обходить, обойти, исходить, исшагать, побывать во многих местах; пройти, проехать по всему пространству чего-л.

    Пӱтынь элым савырнаш объехать всю страну;

    пӧрт йыр савырнаш обойти вокруг дома;

    урем мучко савырнаш обойти всю улицу.

    Изи гына наста – пӱтынь тӱням савырна. Тушто. Малюсенькая штучка – обойдёт весь мир.

    Колотка йыр олян савырнен, Мавзолей гыч ме лектына. «Мар. ком.» Медленно обойдя гроб, мы выходим из Мавзолея.

    7. перен. возвращаться, возвратиться, вернуться

    Мӧҥгеш савырнаш возвращаться назад;

    пел корно гыч савырнаш вернуться с полдороги;

    йолын савырнаш вернуться пешком.

    – Лена, тыште вучалте. Мый кужун ом лий, вашке савырнем. Ю. Артамонов. – Лена, подожди здесь. Я не долго, скоро вернусь.

    Адак изиш мунчалтен, нуно мӧҥгышкышт савырнат. А. Эрыкан. Покатавшись ещё немножко, они возвращаются домой.

    8. перен. кружиться, закружиться

    (Анатолийым) ала-мо дене пеш чот перышт… Мланде савырныш. В. Косоротов. Анатолия чем-то очень сильно ударили. Земля закружилась.

    Смотри также:

    пӧрдаш I
    9. перен. огибать, обогнуть, располагаясь вокруг или около чего-л.

    Мемнан чодырана кугу: тудо ялна йыр оҥгыла савырна да мӱндыркӧ-мӱндыркӧ шуйна. Е. Янгильдин. Наш лес большой: он огибает нашу деревню кольцом и тянется далеко-далеко.

    Корно Ошкӱэр кӱсото йыр савырна. Дорога огибает молельную рощу Ошкӱэр.

    10. перен. завернуть, заглянуть, зайти, заехать, посетить кого-л. по пути

    Адресшым пален налмек, ик кастене Моисей Васильевичын пачерышкыжат савырнышым. М. Сергеев. Узнав адрес, однажды вечером я завернул в квартиру Моисея Васильевича.

    Шкат мемнан кундемыш савырнаш тӧчыза. М. Казаков. и вы завернуть в наши края.

    11. перен. оборачиваться, обернуться; поворачиваться, повернуться, принять иное направление, иное развитие (о ходе какого-л. дела, обстоятельства)

    Илыш корно тыге савырна манын, нуно шоналтенат огытыл. К. Васин. Им даже было невдомёк, что так обернёт.

    Ик кечыште, уке, ик шагат жапыште айдемын пӱрымашыже кузе туран савырна. М. Рыбаков. В один день, нет, за какой-то час, так круто поворачивается судьба человека.

    12. перен. принимать (принять) чью-л. сторону; становиться (стать) на сторону кого-чего-л.

    – Кызытак тӧра велке ода савырне гын, шкаланда ӧпкелыза. К. Васин. – Если сейчас же не примете сторону господина, то пеняйте на себя.

    Марий калыкат руш велке савырнаш тӱҥалын. С. Чавайн. И марийцы стали принимать сторону русских.

    13. перен. обращаться, обратиться, направиться к кому-чему-л.

    Ме тендан дек йодмаш дене савырнена. Мы обратимся к вам с просьбой.

    Ынде адакат руш йылме век савырнена. М. Казаков. Теперь опять обращаемся к русскому языку.

    14. перен. поворачиваться, повернуться; клониться, склониться; принимать (принять) направление к чему-л. (о природных явлениях)

    Игече шыже велыш савырнен. М. Шкетан. Погода склонилась к осени.

    Апрель рӱдыштӧ кече койынак шошо велыш савырнаш тӱҥале. А. Эрыкан. В середине апреля солнце заметно стало клониться к весне.

    15. перен. отдавать чем-то, напоминать что-л., смахивать на что-л., звучать похоже на что-л. (о песне, речи)

    Тудын кутырымыжо мемнан гайрак савырна. Его выговор немножко смахивает на наш.

    Тиде вальсым Григорий Петрович пеш йӧрата. Тудыжо чылт марий муро семын савырна. С. Чавайн. Этот вальс Григорий Петрович очень любит. Он звучит совсем как марийская песня.

    16. перен. переворачиваться, перевернуться, опрокидываться, опрокинуться

    Мылам чыла иктак: кеч пӱтынь тӱня савырныже, кеч чумыр сандалык кумыкталтше. Г. Чемеков. Мне всё равно: пусть хоть весь мир перевернётся, хоть вся вселенная опрокинется.

    Чодыра вуй тайналт колтыш, вара эркын унчыли савырнаш тӱҥале. В. Сапаев. Верхушка леса наклонилась, потом стала медленно переворачиваться.

    17. перен. поворачиваться, повернуться на что-л., сводиться, свестись к чему-л.

    Чыла ойлымыжо иктыш савырна: марий йылме дене газетым лукташ. «Мар. ком.» Все его разговоры сводятся к одному: издать газету на марийском языке.

    шке пашашкыже мут савырнымек, тудын йылмыже рудалте. С. Чавайн. Когда разговор повернулся на его работу, язык его развязался.

    18. перен. крутиться, вертеться, делать всякие движения (при танцах, пении и т. д.)

    Пылышет гына гармонь йӱкым колышт моштыжо, йол шке савырна. Й. Ялмарий. Лишь бы ухо твоё умело различать мелодию гармони, ноги сами пойдут в пляс.

    А койыш-кучышышт тиддечат оҥае: кузе гына огыт савырне, кузе гына огыт койышлане. К. Васин. А манеры их ещё интереснее: как только они не вертятся, как только не кривляются.

    19. перен. в сочет. с деепр. употр. для образования составных глаголов со значением завершения действия

    Коштын савырнаш сходить, обходить, обойти; съездить, объездить, объехать;

    куштен савырнаш сплясать, станцевать;

    кычал савырнаш обыскать;

    кычкырен савырнаш скликать, позвать;

    миен савырнаш сходить;

    пӧрдын савырнаш покружиться;

    толын савырнаш вернуться, возвратиться, возвращаться;

    шонен савырнаш обдумать, обмозговать.

    Составные глаголы:

    Идиоматические выражения:

    Марийско-русский словарь > савырнаш

  • 13 С-332

    ЗА СЛОВОМ В КАРМАН НЕ ЛЕЗЕТ (НЕ ЛАЗИТ, НЕ ХОДИТ obs)/НЕ ПОЛЕЗЕТ coll, often approv I VP subj: human infin without negation is used with не привык, не надо etc) one is quick to respond in a discussion, conversation, argument etc: X за словом в карман не лезет — X is never at а loss for words (for something to say) X never has to search for words X doesn't lack for words X (always) has a ready answer (in limited contexts) X is fast on the comeback.
    Движения его были смелы и размашисты говорил он громко, бойко и почти всегда сердито... Никогда в карман за словом не ходил и вообще постоянно был груб в обращении со всеми, не исключая и приятелей (Гончаров 1). His gestures were bold and sweeping, he spoke loudly, glibly, and almost always angrily.He was never,.at a loss for words, and generally rude to everyone, not excluding his friends... (1b)
    Слыхала, слыхала она (Лизка) от этого злыдня кое-что и похлестче - за словом Егорша в карман не лез (Абрамов 1). It was true that she (Lizka) had heard nastier words from that stinker before - Egorsha was never at a loss for something to say (1a)
    Ваш муж держится (на суде) замечательно, за словом в карман не лезет!» (Амальрик 1). "Your husband is bearing up very well (at the trial). He certainly doesn't lack for words!" (1a).
    «...Что это у тебя за дела такие спешные проявились? Прознать можно?» - «Все будете знать - раньше времени помрете». Дарья, как и всегда, за словом в карман не лазила... (Шолохов 5). ".. What's bitten you all of a sudden9 Can't we know?" "If you know everything you'll die before your time." As usual Darya had a ready answer.. (5a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > С-332

  • 14 за словом в карман не лазит

    ЗА СЛОВОМ В КАРМАН НЕ ЛЕЗЕТ <НЕ ЛАЗИТ, НЕ ХОДИТ obs>/НК ПОЛЕЗЕТ coll, often approv
    [VP; subj: human; infin without negation is used with не привык, не надо etc]
    =====
    one is quick to respond in a discussion, conversation, argument etc:
    - [in limited contexts] X is fast on the comeback.
         ♦ Движения его были смелы и размашисты; говорил он громко, бойко и почти всегда сердито... Никогда в карман за словом не ходил и вообще постоянно был груб в обращении со всеми, не исключая и приятелей (Гончаров 1). His gestures were bold and sweeping, he spoke loudly, glibly, and almost always angrily.He was never,.at a loss for words, and generally rude to everyone, not excluding his friends... (1b)
         ♦ Слыхала, слыхала она [Лизка] от этого злыдня кое-что и похлестче - за словом Егорша в карман не лез (Абрамов 1). It was true that she [Lizka] had heard nastier words from that stinker before - Egorsha was never at a loss for something to say (1a)
         ♦ "Ваш муж держится [на суде] замечательно, за словом в карман не лезет!" (Амальрик 1). "Your husband is bearing up very well [at the trial]. He certainly doesn't lack for words!" (1a).
         ♦ "...Что это у тебя за дела такие спешные проявились? Прознать можно?" - "Все будете знать - раньше времени помрете". Дарья, как и всегда, за словом в карман не лазила... (Шолохов 5). What's bitten you all of a sudden? Can't we know?" "If you know everything you'll die before your time." As usual Darya had a ready answer.. (5a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > за словом в карман не лазит

  • 15 за словом в карман не лезет

    ЗА СЛОВОМ В КАРМАН НЕ ЛЕЗЕТ <НЕ ЛАЗИТ, НЕ ХОДИТ obs>/НК ПОЛЕЗЕТ coll, often approv
    [VP; subj: human; infin without negation is used with не привык, не надо etc]
    =====
    one is quick to respond in a discussion, conversation, argument etc:
    - X за словом в карман не лезет X is never at a loss for words (for something to say);
    - [in limited contexts] X is fast on the comeback.
         ♦ Движения его были смелы и размашисты; говорил он громко, бойко и почти всегда сердито... Никогда в карман за словом не ходил и вообще постоянно был груб в обращении со всеми, не исключая и приятелей (Гончаров 1). His gestures were bold and sweeping, he spoke loudly, glibly, and almost always angrily.He was never,.at a loss for words, and generally rude to everyone, not excluding his friends... (1b)
         ♦ Слыхала, слыхала она [Лизка] от этого злыдня кое-что и похлестче - за словом Егорша в карман не лез (Абрамов 1). It was true that she [Lizka] had heard nastier words from that stinker before - Egorsha was never at a loss for something to say (1a)
         ♦ "Ваш муж держится [на суде] замечательно, за словом в карман не лезет!" (Амальрик 1). "Your husband is bearing up very well [at the trial]. He certainly doesn't lack for words!" (1a).
         ♦ "...Что это у тебя за дела такие спешные проявились? Прознать можно?" - "Все будете знать - раньше времени помрете". Дарья, как и всегда, за словом в карман не лазила... (Шолохов 5). What's bitten you all of a sudden? Can't we know?" "If you know everything you'll die before your time." As usual Darya had a ready answer.. (5a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > за словом в карман не лезет

  • 16 за словом в карман не полезет

    ЗА СЛОВОМ В КАРМАН НЕ ЛЕЗЕТ <НЕ ЛАЗИТ, НЕ ХОДИТ obs>/НК ПОЛЕЗЕТ coll, often approv
    [VP; subj: human; infin without negation is used with не привык, не надо etc]
    =====
    one is quick to respond in a discussion, conversation, argument etc:
    - [in limited contexts] X is fast on the comeback.
         ♦ Движения его были смелы и размашисты; говорил он громко, бойко и почти всегда сердито... Никогда в карман за словом не ходил и вообще постоянно был груб в обращении со всеми, не исключая и приятелей (Гончаров 1). His gestures were bold and sweeping, he spoke loudly, glibly, and almost always angrily.He was never,.at a loss for words, and generally rude to everyone, not excluding his friends... (1b)
         ♦ Слыхала, слыхала она [Лизка] от этого злыдня кое-что и похлестче - за словом Егорша в карман не лез (Абрамов 1). It was true that she [Lizka] had heard nastier words from that stinker before - Egorsha was never at a loss for something to say (1a)
         ♦ "Ваш муж держится [на суде] замечательно, за словом в карман не лезет!" (Амальрик 1). "Your husband is bearing up very well [at the trial]. He certainly doesn't lack for words!" (1a).
         ♦ "...Что это у тебя за дела такие спешные проявились? Прознать можно?" - "Все будете знать - раньше времени помрете". Дарья, как и всегда, за словом в карман не лазила... (Шолохов 5). What's bitten you all of a sudden? Can't we know?" "If you know everything you'll die before your time." As usual Darya had a ready answer.. (5a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > за словом в карман не полезет

  • 17 за словом в карман не ходит

    ЗА СЛОВОМ В КАРМАН НЕ ЛЕЗЕТ <НЕ ЛАЗИТ, НЕ ХОДИТ obs>/НК ПОЛЕЗЕТ coll, often approv
    [VP; subj: human; infin without negation is used with не привык, не надо etc]
    =====
    one is quick to respond in a discussion, conversation, argument etc:
    - [in limited contexts] X is fast on the comeback.
         ♦ Движения его были смелы и размашисты; говорил он громко, бойко и почти всегда сердито... Никогда в карман за словом не ходил и вообще постоянно был груб в обращении со всеми, не исключая и приятелей (Гончаров 1). His gestures were bold and sweeping, he spoke loudly, glibly, and almost always angrily.He was never,.at a loss for words, and generally rude to everyone, not excluding his friends... (1b)
         ♦ Слыхала, слыхала она [Лизка] от этого злыдня кое-что и похлестче - за словом Егорша в карман не лез (Абрамов 1). It was true that she [Lizka] had heard nastier words from that stinker before - Egorsha was never at a loss for something to say (1a)
         ♦ "Ваш муж держится [на суде] замечательно, за словом в карман не лезет!" (Амальрик 1). "Your husband is bearing up very well [at the trial]. He certainly doesn't lack for words!" (1a).
         ♦ "...Что это у тебя за дела такие спешные проявились? Прознать можно?" - "Все будете знать - раньше времени помрете". Дарья, как и всегда, за словом в карман не лазила... (Шолохов 5). What's bitten you all of a sudden? Can't we know?" "If you know everything you'll die before your time." As usual Darya had a ready answer.. (5a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > за словом в карман не ходит

  • 18 до

    1. с. нескл. муз.
    C; do
    2. предл. (рд.)
    1. (при обозначении достигаемого предела, степени, расстояния, промежутка во времени, какого-л. ряда) to, тж. down to, up to (ср. вплоть); ( при обозначении конечного пункта движения) as far as; ( крайнего предела во времени) till; until (об. в начале предложения)

    до станции далеко — it is far, или a long way, to the station

    от пяти до десяти дней, метров, книг — from five to ten days, metres, books

    ехать до Москвы — go* as far as Moscow

    добежать до станции — run* as far as, или to, the station

    ждать до вечера, до десяти (часов) — wait till the evening, till ten (o'clock)

    до наших дней — to our time, to this day

    2. ( меньше) under; (не больше: о возрасте, величине и т. п.) up to, not over, not... over; (о количестве, сумме тж.) no more than, not... more than

    тратить до десяти рублей — spend* up to, или not over, или no more than, ten roubles

    он может тратить до десяти рублей — he can spend up to ten roubles, he cannot spend over, или more than, ten roubles

    родители, имеющие до пяти человек детей — parents having up to, или no more than five children

    4. ( раньше) before

    до свидания! — good-bye!

    до сих пор — ( о месте) up to here, up to this point; ( о времени) up to now, till now, hitherto

    до сих пор (ещё, всё ещё) (при наст. вр.) — still:

    он до сих пор (ещё, всё ещё) пишет — he is still writing

    до тех пор, пока см. пока II 2

    до тех пор, как, или до того, как — ( обо всём данном времени) till, until (ср. до II 1); (о каком-л. моменте раньше чем) before

    ждите до тех пор, пока он не придёт — wait till he comes

    они будут готовы до того, как он придёт — they will be ready before he comes

    до того, что — (так долго, что) till; (до такой степени, что) so... that:

    он кричал до того, что охрип — he shouted till he grew hoarse, he shouted himself hoarse

    он был до того слаб, что не мог двигаться — he was so weak that he could not move

    до чего разг. — ( как) how; ( какой) what:

    ему и т. д. нет дела до этого см. дело

    ему и т. д. не до см. не

    что ему и т. д. до, что до см. что I; тж. и др. особые случаи, не приведённые здесь, см. под теми словами, с которыми предл. до образует тесные сочетания

    Русско-английский словарь Смирнитского > до

  • 19 передача

    1. свз. (передаваемая информация) η μετάδοση, η διαβίβαση, η εκπομπή
    многоканальная - των πολλών διαύλων/καναλιών
    пробная - в полёте ав. δοκιμαστική - κατά την πτήση
    цветная - (тлв.) έγχρωμη -
    2. (вид излучения) η εκπομπή, η ακτινοβολία 3. (механизм передачи движения) η μετάδοση
    - зубчатая геликоидальная - см. - зубчатая винтовая - зубчатая планетарная οδοντωτή πλανητική -
    зубчатая - с внешним{}внутренним{} зацеплением οδοντωτή - με εξωτερική/εσωτερική μετάδοση
    канатная - με σύρματα/σχοινιά
    ремённая - με ιμάντα, η ιμαντοκίνηση
    4. (действие) η μεταβίβασ/η, η μεταφορά
    без права - и юр. χωρίς/δίχως δικαίωμα - ης
    - имущества юр. η εκχώρηση της περιουσίας
    - управления вчт. - του ελέγχου
    - энергии физ. - της ενέργειας
    - аккредитива эк. - της πιστωτικής επιστολής
    - акций эк. - των μετοχών
    5. физ. η μεταφορά
    - тепла - της θερμότητας.

    Русско-греческий словарь научных и технических терминов > передача

  • 20 ход

    муж.
    1) только ед. motion ( движение); speed ( скорость); course перен. (развитие, течение)

    дать задний ход — to put it into reverse, to back down/off/out

    на полный ходat full capacity (о механизме, фабрике); at its height/peak, going strong (о бизнесе, торговле)

    ход развития — process; time history

    в ходе чего-л. — during, in the course of

    гусеничный ход — caterpillar, crawler тех.

    есть на ходу — to snatch a meal/bite

    задний ход — backing, reverse; backward; reverse motion

    замедлять ход — to slow down, to reduce speed

    на полном ходу — full-pelt, in full operation

    на ходу — in motion, on the move, without stopping ( во время движения) ; in working/running order ( в рабочем состоянии); ( во время работы механизма) while running

    полный ход, полный вперед — full speed (ahead)

    прибавлять ходу, поддать ходу — to pick up speed; to step on the gas ( о водителе)

    свободный ход — free wheeling; coasting (об автомобиле)

    своим ходом — under one's own steam/power, on one's own ( двигаться); at one's own pace, (to take) its course ( развиваться)

    ход рассуждений — chain/line of argument/reasoning

    ход событий — course/march of events; trend of developments

    2) мн. ч. ходы entrance, entry ( вход); passage ( проход)

    знать все ходы и выходы — to know all the ins and outs, to be perfectly at home разг.

    - ход со двора
    - ход сообщения
    - черный ход
    3) мн. ч. ходы (в игре) move шахм.; lead, turn карт.

    ваш ходit is your move (в шахматах); it is your lead (в картах)

    чей ход?whose move is it? (в шахматах); who is it to lead? (в картах)

    на гусеничном ходу — caterpillar-mounted, caterpillar-tracked; mounted on caterpillar tracks

    ••

    дать ход — (делу, заявлению и т.п.)

    идти в ход, идти в дело — to be put to use, to be used

    пустить в ход — (что-л.)to star, to set going, to give a start, to set in train; to get under way, to get started (о деле, предприятии); to start (up) an engine, to get running/going (о машине, механизме и т.п.); to start (up) a factory, to put a factory into operation (о фабрике и т.п.); to put smth. to use (свое обаяние и т.п.); to put forward an argument ( аргумент)

    дать ходуразг. to take/run off, to take to one's heels ( убежать)

    дела идут полным ходом — affairs/things are in full swing

    пускать в ход все средства — to leave no stone unturned; to move heaven and earth

    этот товар в большом ходу — this article is in great demand, these goods are in great request

    - ловкий ход
    - не давать хода
    - с ходу

    Русско-английский словарь по общей лексике > ход

См. также в других словарях:

  • Дела об административных правонарушениях, рассматриваемые судьями — судьи рассматривают дела об административных правонарушениях, в частности, предусмотренных статьями 5.7 (отказ работодателя предоставить предусмотренный законом отпуск зарегистрированному кандидату, доверенному лицу зарегистрированного кандидата …   Энциклопедический словарь-справочник руководителя предприятия

  • Дела об административных правонарушениях, рассматриваемые органами внутренних дел (милицией) — органы внутренних дел (милиция) рассматривают дела об административных правонарушениях, в частности, предусмотренных статьями о нарушении Правил дорожного движения, а также статьями 8.22 (допуск к полету воздушного судна, выпуск в плавание… …   Энциклопедический словарь-справочник руководителя предприятия

  • Дела об административных правонарушениях, рассматриваемые органами рыбоохраны — органы рыбоохраны рассматривают дела об административных правонарушениях, предусмотренных частью второй статьи 7.2 (об уничтожении и о повреждении знаков, устанавливаемых пользователями животным миром или специально уполномоченными… …   Энциклопедический словарь-справочник руководителя предприятия

  • Партия рабочего дела — (ПРД)   политическая партия Бразилии. Оригинальное название порт. Partido da Causa Operária, сокращённо  PCO. Истоки создания партии восходят к 1978 году, когда была образована организация «Бразильская троцкистская тенденция» (порт.… …   Википедия

  • Департамент обеспечения безопасности дорожного движения МВД России — Департамент обеспечения безопасности дорожного движения МВД России …   Википедия

  • Государственная инспекция по безопасности дорожного движения — Департамент обеспечения безопасности дорожного движения МВД России (сокр. Департамент ОБДД, ДОБДД), ранее ГУ ГИБДД (Главное Управление Государственной инспекции безопасности дорожного движения) и ГАИ (Государственная Автомобильная Инспекция) … …   Википедия

  • История Движения сознания Кришны в России — Кришнаизм Международное общество сознания Кришны Ачарьи сампрадаи до Чайтаньи Кришна · …   Википедия

  • НАРУШЕНИЕ ПРАВИЛ ДОРОЖНОГО ДВИЖЕНИЯ И ЭКСПЛУАТАЦИИ ТРАНСПОРТНЫХ СРЕДСТВ — транспортное преступление, предусмотренное ст. 264 УК РФ и представляющее собой нарушение лицом, управляющим автомобилем, трамваем либо другим механическим транспортным средством, правил дорожного движения или эксплуатации транспортных средств,… …   Словарь-справочник уголовного права

  • Искусство и техника оружейного дела — Император Максимилиан I в доспешной мастерской. На столе хорошо видны инструменты. На втором плане кузнечный горн и наковальня. На стене висят готовые доспехи различных типов. Любопытно, что доспех ренцойг и рентарч предназначаются для левши, о… …   Энциклопедия средневекового оружия

  • История Движения Харе Кришна в России — Кришнаизм Международное общество сознания Кришны Ачарьи сампрадаи до Чайтаньи Кришна · Брахма · Нарада · Вьяса · Мадхва …   Википедия

  • Общественные дела (партия) — Общественные дела Věci veřejné Лидер: Радек Йон Дата основания: 2001 Союзники и блоки: Гражданская демократическая партия, ТОП 09 Мест в П …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»